Міністерство освіти і науки України
Полтавський державний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
Кафедра соціальної і корекційної педагогіки
Соціально-правовий захист дітей від насильства в сім’ї
Магістерська робота
студентки VІ курсу
психолого-педагогічного
факультету групи СП-64
Панченко Наталії Василівни
Зав. кафедри соціальної
і корекційної педагогіки
д.п.н., доц. Шпак В.П
Науковий керівник:
канд. пед. наук,
доц. Березан В.І.
Полтава – 2009
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи вивчення проблеми соціально-правового захисту дітей від насильства
1.1 Сутність, причини та наслідки явища насильства над дітьми
1.2 Нормативно-правова база захисту дітей від насильства
Висновки до першого розділу
2. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які постраждали від насильства
2.1 Зміст соціально-профілактичної роботи щодо жорстокого поводження з дітьми
2.2 Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація дітей-жертв насильницьких дій
2.3 Розробка методики виявлення дітей-жертв насильства
Висновки до другого розділу
3. Апробація методики виявлення дітей, які постраждали від насильства
3.1 Критерії виявлення дітей-жертв насильства
3.2 Ефективність дослідно-експериментальної роботи в аспекті виявлення дітей-жертв насильства та їх соціально-правового захисту
3.3 Методичні рекомендації соціальним педагогам і вчителям у сфері соціально-правового захисту дітей від насильства
Висновки до третього розділу
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Жорстоке поводження з дітьми визнано однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини у світі. Без подолання цього згубного явища не можливо створити умови для повноцінного розвитку дитини, реалізації її особистості. Проблема насильства над дітьми свідчить про необхідність ретельного вивчення й розробки профілактичних заходів спрямованих на її вирішення, оскільки діти є найнезахищенішою, найуразливішою й майже повністю залежною від дорослих частиною суспільства.
Незалежно від того, в якій формі відбувається насильство, з часом його прояви стають дедалі жорстокішими. Найбільш поширеними в сімейних стосунках є психологічне насильство: грубість, приниження одне одного, а також фізичне насильство, зокрема – побиття.
Жорстоке поводження з дітьми є найбільш прихованою формою насильства, оскільки в Україні немає даних достовірної статистики про реальні його прояви. За узагальненою інформацією за ІІ півріччя 2007 року в Україні офіційно зареєстровано близько 90 тис. звернень з питань жорстокого поводження з дітьми. За даними МВС України за жорстоке поводження з дітьми на обліку в органах внутрішніх справ знаходиться понад 80 тис. сімей. У 2008 році за невиконання батьківських обов’язків притягнено більш ніж 8 тис. батьків. Проте зростання кількості осіб, поставлених на профілактичний облік, свідчить про зростання поінформованості населення про можливості розв’язання проблеми, а також збільшення уваги до даного явища з боку правоохоронних органів. Проблема насильства над дітьми винесена з розряду приватної проблеми родини на державний рівень.
Кримінальний кодекс (КК) містить вичерпний перелік складів злочинів, які зазіхають на життя, здоров’я й статеву недоторканність будь-якого члена суспільства, незалежно від його статі, національності, соціальній приналежності тощо, переслідуючи різні форми фізичного й психологічного насильства. Право дітей в Україні на захист від всіх форм жорстокого поводження гарантується статтями 28, 25 Конституції України, згідно з яким – ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його достоїнство, обігу або покаранню. Головним документом сучасності, що регулює законодавство щодо жорстокого поводження з дітьми на міжнародному рівні, є Конвенція ООН про права дитини, що була прийнята в 1989 році й ратифікована більш ніж як 175 країнами світу. Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в 1991 році й внесла відповідні зміни в національне законодавство згідно тим міжнародним стандартам, які з...
